Легенди Олеського замку | Ресторан «Гридниця»

Легенди Олеського замку

містичні історії замку в Олесько

Століття проминули повз величні стіни Олеського замку. Його вікна бачили безліч різних людей – молодих і старих, величних і простих, убогих, заможних, закоханих, згорьованих. Різних. Іхні життя і почуття давно розтанули в плині часу, але деякі події закарбувалися в пам`яті поколінь, передавалися з уст в уста і стали легендами. І сьогодні замок оповитий містичним ореолом переказів про нещасливу любов, розпач, злочин і про відвагу, надію та велич. Про тих, хто не найшов спокою навіть після смерті. Про тих, чиє життя стало легендою Олеського замку.

Ось одна з них. У 1615 році замком володів магнат Іван Данилович. Він мав чарівну доньку – Маріанну. В неї до нестями був закоханий син коронного гетьмана Речі Посполитої Адам Жолкевський. Шляхтич Адам був непоганою партією для будь-якої панни, але Данилович бажав собі більш заможного зятя. Доведений до відчаю Адам вирішив привселюдно зажадати згоди батька на шлюб з Маріанною, але отримав принизливу відмову. Гордий шляхтич у розпачі встромив собі ніж прямісінько в серце і тим поставив крапку в історіі  своєї трагічної любові. Тіло його не поховали по католицькому обряду, а просто викинули в болото. Але, чи була то крапка? Кажуть, що і сьогодні його неупокоєний дух блукає навколо замку, зітхає з розпуки і невтомно шукає своє втрачене кохання. Невтомно, але марно…

Інша історія розказує про народження особливої дитини – хлопчика. Це сталося в 1629 році. Тоді замок оточили татари і, до всього, почалася сильна гроза. Бабця-повитуха прийняла дитинку і поклала на чорний мармуровий стіл. В ту ж мить в стіл влучила блискавка. Стіл розколовся навпіл, бабця оглухла, а маля залишилось неушкодженим. Тоді йому напророкували величне майбутнє. Пройшли роки і хлопчик став відомий всьому світу, як король Ян III Собеський.

Не забудемо також про чеського монаха Яна Каспера, який жив в монастирі капуцинів. Одного дня, а це був день святого Антонія, коли тисячі прочан прибули, щоб поклонитися його мощам, цей Каспер на очах у всіх викинувся у глибоченний колодязь. Олещани вірять, що Бог простив йому цей гріх, бо Ян ніби був душевнохворий, але дух його досі бродить келіями монастиря і не має спокою і миру.

А інші кажуть, що монах цей був легковажний, полюбляв навідувати вільних жіночок, за що його монастирська братія живим замурувала в цегляну стіну, де в нього був час подумати про монаші обіти, поки він не помер від голоду. Тому і дух його томиться жагою помсти аж донині і не може покинути стін, де він так тяжко страждав. А скелет його нібито знайшли під час реконструкції в стіні, але, по необережності, спалили.

А ще про Олеський замок розповідають, що саме в його стінах капуцини вперше в світі зварили новий напій – запашну каву. Відтоді кава кожному смакує трохи по-галицьки.

Пройшли століття. Але і сьогодні ми можемо прибути в Олеський замок, ступити на ті самі камені, що пам`ятають ходу королів і пройти коридорами, що бачать тінь Яна Каспера. І зайти в залу, де чуються слова про кохання бідолашного Адама Жолкевського. А потім в ресторан “Гридниця”, де кава, яку колись зварили капуцини, поманить ароматом і збудить почуття. І нагадає події минулих літ – легенди Олеського замку.

Олеський замок
Віртуальний Тур
ресторан:+38 (067) 67 11 303
екскурсії:+38 (032) 64 25 193