 |
|
|
 Початки Олеського замку сягають XIVст., після того як
було зруйновано татаро-монгольською навалою у 1241 році Пліснеськ. В окремих
історичних працях XIXст., першу згадку про Олесько датують 1327р. Однак ця дата
не підтверджується письмовими пам’ятками.
За “Історією міст і сіл УРСР” Олесько, розташоване в той час на межі Волинської
та Львівської земель, переходить у другій половині XIV ст. з рук в руки. У 1366
р. місто потрапило у володіння Олександра Коріатовича, залежного від Польської
корони; у 1370-1377 рр. - уже під владою литовського князя Любарта і приєднане
до Волині. У 1377 р. знову угорський та польський король Людовик приєднав Олесько
до своїх володінь, але вже у 1382 р. воно знову опинилося під владою Любарта.
|
|
Конкретну і першу достовірну згадку про замок Олесько зустрічаємо під 1390 р.
(булла папи Боніфація IX, який дарував замки в Олеську і Тустані Галицькому
католицькому єпископові).
Далі не маємо ніякої згадки цю визначну історико-архітектурну пам'ятку аж до
1431 р., коли Олесько стало опорним пунктом боротьби воз'єднання з Волинню.
У листі великого магістра хрестоносців з липня 1431 р. король Ягайло повідомляє
про повстання Свидригайла, "який допомогою своїх прихильників і наших повстанців
зайняв замки у Збаражі, Крем'янці та Олеську".
|
|
|
|
|
В Олеську був у той час
старостою Івашко Преслужич Рогатинський. В замку засіли ленники Івашка — земляки
з навколишніх сіл (слід гадати, що це були нащадки бояр Пліснеська). Отже, крім
Івашка, був Масько Каленикович, Олехно Черемоський (на південний захід від Пліснеська
є село Черемошня), Івасько Мостич Кадлубиський (с. Кадлубиська між Ясеновим
і Заболотцями), Сеньк Смоленський (с. Смільно при шосе з Ясенова до Бродів),
Демко Жидівський, (с. Ожидів), Януш з Підгорець, Нег Старобродський, Лев Чеський
(с. Чехи – біля Кадлубиськ). Олеський замок облягали шість тижнів, але фортеця
вистояла. Щойно в кінці 1432 р. замок був здобутий військами короля, оборонцям
його повернено раніше конфісковані села. |
|
У 1441 р. король Владислав Варненьчик віддав "замок Олеський з містом та
цілою округою" Янові з Сієни за заслуги в обороні руських земель перед
татарами. Після його смерті замок і місто одержав син Петро, після нього дістали
у спадщині по половині його дві дочки, а за їхніми чоловіками замок перейшов
до родин Каменецьких і Гербуртів. До Олеського замку належала тоді ціла округа
— аж до границь з Волинню.
У 1546 р. проведено межу між "Великим князівством Литовським і Польською
короною”. З цього документа довідуємося, що до "пана замку Олеського” належали
цілий сьогоднішній Бродівський район, частина Лопатинщини, Олесько і села по
Ожидів включно.
|
|
|
|
|
У 1605 р. замок з містом і частиною сіл перейшов до рук руського магната Івана
Даниловича. У І629 р. в Олеському замку народився майбутній король Ян III Собеський,
а 10 років пізніше – Михайло Кори бут-Вишневецький. Є дані про те, що на дворі
Даниловича в Олеську перебував батько Богдана Хмельницького - Михайло.
У 1636 році рід Даниловичів вимер, їхні величезні маєтки дістались Якову Собєському
– батькові Яна ІІІ, однак Собєські більше перебували в новому – Жовківському
замку.
В середині XVIІст., тобто під час визвольної війни, замок був частково зруйнований
і лише в 1680 роках його відбудовано, перетворено на королівську резиденцію.
|
|
|
У 1725 р. один із синів короля Яна Костянтин — продав Олесько Жевуським. Цей
рід довів замок, по суті, до руїни, а кращі речі, як уже згадувалося, були перевезені
в Підгірці. Незважаючи на величезні прибутки, які мали Жевуські, вони через
надто "веселий” спосіб життя потрапили у борги, маєтки пішли в різні руки
з молотка (1796р.).
|
|
|
|
|
В 1882 році замок перебрало галицьке самоуправління, “законсервувало” його,
забивши дошками, і так він стояв напівзруйнований. Дві світові війни також завдали
чималої шкоди замкові, а внаслідок кількох пожеж він остаточно перетворився
на руїну.
Лише після війни постало питання про реставрацію замку.
Тепер тут музей-заповідник Х-XVІІІ ст. "Олеський замок" — від Львівської
картинної галереї, експозиція якого відтворює атмосферу культурно-мистецького
життя минулих століть.
|
|
У музеї зібрано твори живопису, скульптури, ужиткового мистецтва Х-XVIII ст.,
які представляють складний період у розвитку мистецтва західно-українських земель.
Більшість експонатів виставлено вперше.
В Олеську варто ще оглянути цікаві надгробки на місцевому кладовищі, де є роботи
в стилі скульпторів Шімзерів, готичний костел, збудований у 1481 р., біля якого
стоїть кругла дзвіниця у вигляді потужної оборонної вежі та рештки оборонних
валів, що колись оточували місто. Їх залишки частково збереглися за кладовищем
при дорозі до Підгірків.
|
|
|
|
 |
Про Нас
